|
До хвойних порід належать: сосна, ялина, модрина, піхта, кедр.
Деревина сосни (особливо тієї, що росте в північних районах європейської частини Росії) має високі фізико-механічні властивості. ЇЇ застосовують у промисловому, житловому, залізничному, сільськогосподарському будівництві; у мосто-, корабле-, вагоно-, автобудуванні, сільськогосподарському машинобудуванні та літакобудуванні; у меблевому виробництві, виробництві будівельних деталей, тари тощо.
За фізико-механічними властивостями ялина поступається сосні, але за коефіцієнтом якості дещо (на 3–4%) її перевищує. Деревину ялини стругати важче, ніж деревину сосни, що пояснюється її більшою сучкуватістю, а такожі підвищеною твердістю сучків – темні просмолені сучки часто зустрічаються на деревині ялини.
Переваги: однорідність будови, білий колір, що довго зберігається, мала смолистість, висока здатність резонувати. У більшості випадків застосовується поряд із сосною. Крім того, її застосовують при виготовленні музичних інструментів, тари під продовольчі товари (маслотари), у виробництві гонту, дранки, обичайки, стружки для пакування яєць тощо.
Деревина модрини має високі фізико-механічні властивості, за густиною і міцністю приблизно на 30% переважає сосну. Відзначається стійкістю до гниття, порівняно невеликою сучкуватістю. Підвищена твердість і смолистість утруднюють її обробку. Велика відмінність між радіальним та тангентальним усиханням зумовлює схильність до розтріскування. Застосовується у будівельних конструкціях, де потрібні висока міцність і стійкість до гниття; замінює дуб у вагонобудуванні; використовується у мобільному виробництві, для виготовлення паркету.
Деревина піхти сибірської має помітно нижчі фізико-механічні властивості, у порівнянні з деревиною ялини (густина і міцність при стисненні нижча на 15–25%, при статичному вигині – на 20%, ударна в'язкість – на 50%).Деревина піхти кавказької за своїми властивостями не поступається деревині ялини і застосовується нарівні з нею. Піхту кавказьку застосовують як резонансну деревину.
Деревина кедра м'яка, легка, добре обробляється. За фізико-механічними властивостями займає проміжне місце між деревиною ялини сибірської і піхти сибірської, але стійкість до гниття має вищу. Міцність при стисканні й статичному вигині нижча на 4-5 % за густини, що дорівнює густині сибірської ялини. Застосовують у виробництві олівців (легко і гладко ріжеться у різних напрямках), у столярному та меблевому виробництвах (гарний зовнішній вигляд – колір і текстура).
До листяних кільцесудинних порід належать дуб, ясен тощо.
Деревина дуба характеризується високими міцністю і твердістю, стійкістю до гниття, здатністю гнутись, має гарну текстуру й колір. Застосовують у столярному, меблевому й паркетному виробництві при виготовленні шпону; в вагоно-, кораблебудуванні, а також у сільськогосподарському машинобудуванні та виробництві заготовок клепки до бочок на вино.
Деревина ясеня має високу міцність і в'язкість, мало здатна до розтріскування, за досить гарною текстурою подібна до деревини дуба, добре гнеться. Міцність при статичному вигині, ударна в'язкість і торцева твердість вищі, ніж у деревини дуба, у середньому на 15%. У порівнянні з ясенем звичайним, фізико-механічні властивості ясеня маньчжурського дещо нижчі: міцність при статичних навантаженнях менша приблизно на 10%, а ударна в'язкість, в середньому, нижча на 40%. Ясень застосовують переважно у виробництві спортивного інвентарю, у вагоно-, кораблебудуванні, а також у меблевому виробництві при виготовленні шпону. З ясеня виготовляють сходові перила і рукоятки інструментів.
До листяних розсіяносудинних порід належать береза, липа, бук тощо.
Деревина берези вирізняється високою міцністю (особливо при ударних навантаженнях), однорідною будовою і кольором, середньою густиною і твердістю, але малою стійкістю до гниття. Галузь застосування: виробництво лущеного шпону, фанери, деревостружкових плит, деревошарових плит, лиж, котушок. Її також застосовують у меблевому виробництві, виробництві будівельних деталей, тари тощо.
Деревина липи має невисокі фізико-механічні властивості (приблизно як осика), м'яка, легка, має однорідну будову, добре ріжеться, мало тріскається і слабо коробиться. Через незначну зміну форми і легкість обробки її застосовують у виготовленні креслярських дощок, моделей у ливарній справі, дерев'яного посуду, олівців, різних виробів, іграшок, а також тари для рідких продуктів, шухляд до столів, дерев'яної стружки для пакування парфумерії.
Деревина бука має високу міцність, гарну текстуру на радіальному розрізі, але малу стійкість до гниття. Порівняно з деревиною дуба, у бука густина, твердість і міцність при стисненні вздовж волокон нижча приблизно на 2–10%, міцність при статичному вигині та ударна в'язкість майже однакові. У пропареному стані добре гнеться. Застосовують її у виробництві гнутих меблів, для виготовлення стругального шпону, паркетних виробів, музичних інструментів (корпусів). Застосовують також у машинобудуванні, для виготовлення тари для вершкового масла, дитячих лиж, весел, взуттєвих колодок, каблуків, шпуль, ткацьких човників, креслярських інструментів (лінійок, трикутників тощо).
|
